Історія однієї непростої вафлі

Нідерландське місто Гауда відоме вам як сирне царство, але воно подарувало гастрономії ще один цінний продукт — stroopwafel.

Стропвафлі , мабуть, входять до топ-5 гостинців, які туристи везуть із Нідерландів: їх можна купити у будь-якому супермаркеті за 3 євро, у сувенірному магазині — за 5-6, а на ринку — свіжоприготовлені, з пилу-жару. Рецепт вафель невигадливий, як і інші кулінарні вишукування місцевих страв: вафля з дріжджів, яєць, масла, молока, борошна та коричневого цукру після випікання розрізається на дві частини, які потім склеюються сиропом з коричневого цукру, масла та кориці.

За однією з історичних версій, перший оригінальний десерт був створений пекарем Gerard Kamphuisen у проміжку між 1810 та 1840 роками . Перші "млинці комом” створювалися із залишків хліба (на кшталт панірувальних сухарів) та солодкого сиропу, рухаючись у бік рецепту, який відомий у наші дні. Вже в середині XIX століття в Гауді налічувалося до 100 пекарень, що нахабно зкопіювали ідею Херарда, а після 1870 року стропвафлі вирвалися за межі міста. До 1960 року лише в одній лише Гауді вафлі випускали 17 фабрик .

Стропвафлі їдять так : кладуть на чашку з гарячим чаєм чи кавою, чекають, коли сироп підтає. Lekker! Місцеві купують їх у звичайному супермаркеті — вони відрізняються від тих, що дорожчі у 2-3 рази, лише відсутністю жерстяної коробки. Найоригінальніші можна придбати в крамничці музея Heineken . Здогадайтеся, з яким смаком?