Музеї Нью-Йорка. Від Рембрандта до басейну з пластиковим морозивом:)

Нью-Йорк — місто музеїв. І це зовсім не перебільшення. Їх тут сотні, причому точно порахувати кількість доволі складно, бо все залежить від того, що саме ми погодимося називати музеєм. А з цим, як ви незабаром переконаєтеся, у Нью-Йорку є певні проблеми:) Тут можна знайти музеї практично на будь-який смак: художні, історичні, природничі, наукові, технічні, військові, морські, етнографічні, музеї транспорту, кіно, дизайну, фотографії, моди, фінансів, пожежної справи, поліції, імміграції... Здається, немає такої сфери людської діяльності, якій у нашому місті не присвятили б хоча б невеличкої експозиції. І, що особливо приємно, серед цього музейного багатства є заклади не просто американського, а справді світового рівня.

Почнемо, звичайно, з Метрополітен-музею, або просто Мет, як його називають ньюйоркери. Це один із найбільших і найвизначніших художніх музеїв світу, в колекції якого понад півтора мільйона творів мистецтва, що охоплюють приблизно п'ять тисяч років людської історії. Давньоєгипетські храми, грецькі та римські скульптури, середньовічні обладунки, полотна Рембрандта, Веласкеса, Вермеєра, Моне, Ван Гога... І все це під одним дахом! Ну, майже під одним, бо музей має ще й інші приміщення. До речі, якщо ви плануєте «забігти в Мет на годинку», то краще відразу відмовтеся від цієї ідеї. За годинку ви встигнете хіба що розібратися, де тут туалети, гардероб і кафе:) Для більш-менш серйозного знайомства з музеєм потрібен щонайменше цілий день. А краще декілька. А ще краще піти на екскурсію по музею з гідом, ну ви зрозуміли, з яким саме 

Не менш знаменитий Американський музей природознавства, розташований по інший бік Центрального парку. Це той самий музей, де відбуваються події фільму «Ніч у музеї» (хоча значну частину зйомок проводили в павільйонах). І ось вам цікавий факт: музей володіє однією з найбільших природознавчих колекцій у світі — понад 34 мільйони експонатів! Щоправда, слово «експонати» тут не зовсім правильне, бо переважна більшість цих скарбів ніколи не виставлялася для публіки, а зберігається в наукових фондах. Це й мільйони комах, і скам'янілості, і мінерали, і всілякі інші зразки, зібрані вченими за понад півтора століття. А от світовий рекорд за кількістю музейних предметів належить не Нью-Йорку, а Вашингтону: тамтешній Смітсонівський музей природознавства має понад 148 мільйонів одиниць зберігання. Є до чого прагнути:) Але повернімося до нашого музею. Тут вам і скелети динозаврів, і метеорити, і діорами з тваринами з усіх континентів, і величезний синій кит, що завис під стелею. Окрема історія — планетарій Гейдена та сучасний центр Річарда Гілдера, відкритий у 2023 році. Музей настільки великий, що після кількох годин прогулянок починаєш підозрювати: динозаври вимерли не від падіння астероїда, а просто не змогли знайти вихід:)

А є ще Музей сучасного мистецтва — MoMA, один із найвпливовіших художніх музеїв планети. Саме тут зберігаються «Зоряна ніч» Ван Гога, «Авіньйонські дівчата» Пікассо, «Постійність пам'яті» Далі та безліч інших шедеврів, без яких неможливо уявити історію мистецтва XX століття. Щоправда, сучасне мистецтво — штука специфічна. Іноді стоїш перед картиною, милуєшся, захоплюєшся майстерністю художника, а іноді дивишся на якийсь предмет і думаєш: це експонат чи прибиральниця забула його тут учора ввечері? Але саме в цьому, мабуть, і полягає одна з принад сучасного мистецтва — воно змушує нас не лише дивитися, а й думати. А іноді навіть сперечатися:)

І це ми згадали лише трійку найвідоміших! А є ще Музей Гуггенхайма з його знаменитою спіральною будівлею, спроєктованою Френком Ллойдом Райтом, музей американського мистецтва Уітні, колекція Фріка, Бруклінський музей, Morgan Library & Museum, музей району Квінз, Музей міста Нью-Йорка, Єврейський музей, музей імміграції на Елліс-Айленді, музей авіації та космонавтики Intrepid, розташований на справжньому авіаносці, і навіть Музей нью-йоркського метро, де можна побачити старовинні вагони підземки. До речі, останній розташований на справжній, але вже недіючій станції метро в Брукліні. Тобто ви спускаєтеся під землю, як звичайний пасажир, а потрапляєте в історію міського транспорту. На мій погляд, чудова ідея!

А тепер переходимо до нюансиків. Останніми роками в Нью-Йорку почали з'являтися заклади, які також гордо називають себе музеями, хоча до традиційного розуміння цього слова мають, скажімо так, досить віддалений стосунок. Наприклад, Museum of Ice Cream — Музей морозива. Звучить багатообіцяльно, правда? Ви, мабуть, уже уявили собі старовинні машини для виготовлення морозива, історію його появи, розвиток технологій, цікаві експонати з різних країн... А от і ні! Головна принада цього «музею» — різноманітні рожеві кімнати, гірки, інсталяції та величезний басейн, наповнений пластиковими імітаціями кондитерської посипки. Усе це створено передусім для розваг та фотографування. Морозиво, щоправда, теж дають. І слава Богу, бо інакше було б зовсім незрозуміло, до чого тут назва:)

Або ось Color Factory — так звана фабрика кольорів, яку також нерідко зараховують до музейних атракцій. Тут відвідувачам пропонують зануритися у світ яскравих барв, поблукати кольоровими кімнатами, погратися з інтерактивними інсталяціями та, звичайно, зробити сотню фотографій для Instagram. Нічого поганого в цьому немає, навпаки, дітям та й дорослим може бути дуже весело. Але називати подібні розважальні атракціони музеями — це приблизно те саме, що назвати McDonald's Інститутом дослідження американської кулінарної спадщини. Формально певний зв'язок із темою є, але погодьтеся, звучить трохи дивно:)

Окрема категорія — так звані іммерсивні виставки. Слово «іммерсивний» походить від англійського immersive, тобто такий, що занурює людину в певне середовище. Ідея проста: беруть картини знаменитого художника, скажімо Ван Гога, Моне чи Клімта, проєктують їх на стіни, підлогу та стелю величезного приміщення, додають музику, світлові ефекти, іноді навіть запахи — і ось вам готове «занурення у світ мистецтва». Виглядає це, мушу визнати, часом дуже ефектно. Але є одна маленька деталь: жодної справжньої картини Ван Гога там немає. Ви дивитеся на цифрові проєкції, які можуть бути збільшені до розмірів багатоповерхового будинку, рухатися, миготіти та змінювати кольори. І за це задоволення нерідко просять грошей не менше, ніж за квиток до справжнього художнього музею. Мені завжди цікаво, що сказав би сам бідолашний Вінсент, якби дізнався, що через понад сто років після його смерті люди платитимуть чималі гроші за можливість посидіти на підлозі посеред гігантських проєкцій його соняшників:)

Звичайно, я зовсім не проти таких розваг. Країна у нас вільна  Хочете купатися в пластиковій посипці — будь ласка! Хочете фотографуватися в рожевій кімнаті чи спостерігати, як по стінах пливуть величезні соняшники, — на здоров'я! У Нью-Йорку кожен знайде собі заняття до душі. Просто, на мою думку, варто розрізняти музей, який збирає, зберігає, досліджує та демонструє справжні предмети історії, науки й мистецтва, і комерційний розважальний простір, головним завданням якого є продаж квитків та створення красивих фотографій для соціальних мереж. До речі, тут є певна іронія: поки одні люди стоять у черзі, щоб сфотографуватися на тлі цифрової копії «Зоряної ночі», сама оригінальна картина Ван Гога спокійно висить у MoMA, буквально за кілька кварталів від деяких із таких атракцій.

Тож якщо ви приїхали до Нью-Йорка і маєте хоча б кілька вільних годин, дуже раджу присвятити їх нашим музеям. Причому не обов'язково найвідомішим. Іноді невеличкий музей, про існування якого ви навіть не підозрювали, може подарувати значно більше вражень, ніж розрекламований атракціон із мільйоном підписників в Instagram. А щодо басейну з пластиковим морозивом... Ну що ж, можливо, колись і його експонати потраплять до справжнього музею. У відділ історії масових розваг початку XXI століття. І наші нащадки будуть із подивом розглядати їх та намагатися зрозуміти, навіщо люди добровільно платили гроші, щоб у цьому купатися:)